Корсині поради від експертів
БЕЗПЕЧНА ПОВЕДІНКА В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
У ХХІ ст., світі цифрових технологій неможливо уявити сучасну людину без гаджетів та Інтернету. Пандемія COVID-19 внесла свої корективи в усі сфери людської діяльності, а особливо в освітній процес. Усі учасники зіткнулися з низкою проблем різноманітного характеру.
1. Формат отримання освіти з використанням технології дистанційного навчання отримав новий режим: - синхронний через платформи Zoom, MOODLE, Google class та ін. - асинхронний (опанування матеріалом з розривом в часі) через відео-, аудіо- записи УouTube , ел. скриньку Gmail. Це є першим, найпотужнішим, викликом для педагогів. Необхідно не тільки обрати платформу для роботи, ай опанувати її, навчитися в ній працювати, розуміти як дана платформа працює з позиції вчителя і з позиції учня. Навчитися застосовувати її в найкоротші терміни та навчити свої учнів роботі в обраній платформі.
2. Є люди які під час епідемії COVID-19 вирішили тимчасово перебратися з міста у село щоб уникнути інфікування. Але не у всіх районах, селах є доступ до Інтернету, відсутні зони покриття, в районних центрах часті перебої зі світлом та Інтернетом. Є сім’ї де двоє дітей, а комп’ютер один, а ще й батьки дистанційно працюють. Також не у всіх є обладнання для дистанційного навчання, або воно застаріле, з яким важко працювати, виконувати домашнє завдання, або взагалі працювати.
3. Величезну роль відіграє зворотній зв'язок з аудиторією, яка дозволяє в реальних умовах миттєво зчитувати реакцій аудиторії, її емоції і від того залежать наступні кроки, дії. Адже під час навчального заняття (в синхронному режимі) виключені мікрофони щоб зняти зайвий шум, відключені камери, щоб звільнити трафік, ці всі складові не дозволяють зрозуміти на скільки усвідомлений матеріал, в яких моментах є прогалини, що необхідно пояснити додатково.
4. В освоєнні навчального матеріалу велика роль покладена на батьків, які не є педагогами. Вони не мають необхідних знань, навиків з методики викладання певних предметів, відповідно не зможуть правильно розказати і правильно донести до дитини, ті чи інші теми уроків, як це вміють вчителі, з багаторічним досвідом роботи.
Відповідно до концепції НУШ учасники освітнього процесу працюватимуть на засадах педагогіки партнерства, в основі якої – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем/вихователем, учнем/дитиною і батьками. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження партнерських відносин сприятиме формуванню безпечного освітнього середовища, та якості отриманих знань. Станом на сьогодні освітнє середовище - це цифрове середовище.
Безпека людини — такий стан людини, коли дія зовнішніх та внутрішніх факторів не призводить до смерті, погіршення функціонування та розвитку організму, свідомості, психіки та людини в цілому і не перешкоджає досягненню певних бажаних, для людини, цілей а саме, в нашому випадку бажані цілі - якісні знання.
Інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, безконтрольне та безвідповідальне їх використання містить в перчу чергу ризики для здоров’я, зокрема:
Гіподинамія. Тривале сидіння перед комп'ютером в одній позі призводить до того, що м'язи слабо розвиваються, дитина стає дратівливою, швидко стомлюється. До того ж сидяче положення негативно позначається на спині та попереку, псується постава. Треба занять спортом і активних ігор на свіжому повітрі. Порушення зору. Постійна напруга зору веде до стомлення очних м'язів, а також негативно впливає на внутрішньочні судини і сітківку ока.
Концентрація уваги. Тут все не так однозначно. Під час коротких сеансів використання комп'ютера увага, навпаки, тренується, а ось під час тривалих - концентрація втрачається. Навантаження на руки. Під час роботи за комп'ютером кисті рук постійно знаходяться в напрузі: вони здійснюють однотипні рухи, довгий час не змінюють позицію, в результаті виникає стійке стомлення м'язів рук, що виражається потім в болю суглобів. Крім того, через порушення кровообігу і погіршення нервової прохідності можлива поява судом, порушення координації пальців.
Навантаження на шию. Шийний відділ хребта під час роботи за комп'ютером також знаходиться в постійній напрузі, особливо якщо дитина сидить нерівно. У результаті погіршується кровопостачання мозку, може виникнути кисневе голодування, що виявляється в головних болях. Вплив на ЦНС. Тривале використання комп'ютера може не тільки стати причиною підвищеної стомлюваності і навіть запаморочень, але й викликати інші вегето-судинні порушення - денну сонливість, полохливість, апатію, неуважність, запальність, слабкість...
Проблеми з харчуванням. Захоплена комп'ютером дитина часто забуває про їжу або і зовсім втрачає апетит.
Інші діти,
навпаки, починають харчуватися неконтрольовано - перекушувати прямо перед монітором і не особливо дбати
про якість їжі.
Психологічний аспект. Його теж обов'язково потрібно враховувати. Часто діти, захоплені
Інтернет-спілкуванням, втрачають
здатність до живої комунікації - їм складніше знаходити спільну мову з однолітками, нецікаві інші
активності. Крім того,
на емоційний і розумовий розвиток дитини можуть справити істотний вплив потоки інформації, одержуваної з
Мережі - на
жаль, далеко не завжди корисної та безпечної.
Представники фонду «The LEGO Foundation», науковці представили результати дослідження основних
характеристик які
притаманні дітям «Цифрового» покоління. Вони називають їх поколінням «HEAD DOWN», діти «головою вниз».
Для них властиво:
- Астенізація будови тіла та зниження м'язової сили
- Недостатня сформованість дрібної та великої моторики
- Недостатня розвиненість графічних навичок
- Зниження якісних і кількісних показників мовленнєвого розвитку
- Емоційна лабільність
- Обмеженість прямого спілкування з однолітками
- Збільшення спеціально обдарованих дітей
- «Кліпова», «екранна» свідомість
- Загострене почуття свободи
- Ерудованість, інформаційна чутливість
Діяльність учнів у комп'ютерній мережі Інтернет можна розділити на кілька видів: пізнавальну, ігрову й комунікативну. Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості та відповідно небезпеки: контактні ризики (сексуальна експлуатація та зловживання, домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещення), онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участь у екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми);
ризики контенту (принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей; зображення та популяризація насильства та нанесення собі ушкоджень, зокрема, самогубств; принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки; реклама, контент для дорослих);
ризики поведінки (залякування, переслідування та інші форми утисків, розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті, хакерство, азартні ігри, незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності, комерційна експлуатація);
ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну та фізичної шкода). Здійснивши аналіз дзвінків з якими зверталися діти на телефон гарячої лінії ГО «Ла Страда Україна» було виявлено характер питань: Найбільше звернень було про: комп’ютерну та інтернет-залежність, секстинг, тролінг, фітинг, грумінг, смертельні квести в соціальних мережах, мобінг, кібербулінг, картинг.
Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками. Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання визнання та самоствердження. Однак, несформована психіка, емоційна нестабільність через великий потік інформації, можливі соціальні невдачі та бажання втекти від реальних проблем, вимушена ізоляція під час карантину знижують критичність підлітків до обраних ними способів поведінки. Підлітки в силу вікових особливостей намагаються відокремитись від батьків, відійти у бік і знайти себе.
Якщо ж це не вдається, підлітки починають втрачати інтерес до життя, не даючи собі можливості знаходити інші варіанти розв’язання проблеми. Такі підлітки є найбільш вразливою групою для небезпечних челенджів та «груп смерті». Батьки мають бути готовими вислухати своїх дітей, і їм слід створити таку атмосферу, в якій діти могли б обговорювати з ними будь-які питання, які їх бентежать.
Захист дітей – це спільна відповідальність, і всі відповідні зацікавлені сторони мають забезпечити стійке майбутнє для кожного. Щоб домогтися цього, директивні органи, представники приватного сектора, батьки, опікуни, освітяни та інші зацікавлені сторони мають забезпечити можливість дітям реалізувати свій потенціал – в цифровому середовищі та в реальному житті.
Тому чималу роль у тому, чи буде дистанційне навчання успішним, якісним та безпечним для дитини, відіграють батьки. Просимо вас розповісти дітям про персональні дані, про небезпеку їхнього поширення і правила поводження з ними. Для батьків Міжнародний союз електрозв’язку визначає такі рекомендації:
1. Насамперед спілкуйтеся зі своїми дітьми, цікавтеся, що вони люблять переглядати в Інтернеті, спробуйте організувати спільно з ними будь-яку онлайнову діяльність. Визначте, які технології, пристрої та послуги використовуються у вас вдома.
2. Встановіть на всіх пристроях брандмауер та антивірусну програму. Поміркуйте над тим, чи будуть корисними та чи підходять для вашої родини програми фільтрації, блокування або відстеження. Розгляньте можливість використання контент-фільтрів, що досить часто називаються системами батьківського контролю, і безпечних пошукових систем або обмежень доступу, щоб фільтрувати контент, який діти можуть переглядати в Інтернеті. Брандмауер - термін походить від англійського слова «firewall», що означає протипожежну стіну, яка перешкоджає поширення вогню та пом'якшує шкідливий вплив на людину, фільтрація шкідливого та потенційно небезпечного контенту та з’єднань.
3. У колі родини домовтеся про умови використання Інтернету й особистих пристроїв, приділяючи особливу увагу питанням конфіденційності, вікової відповідності змісту сайтів, додатків та ігор, булінгу, кількості проведеного перед екраном часу та небезпеки з боку незнайомців.
4. Поясніть дітям, що перш ніж публікувати світлини або відео в Мережі, слід отримати згоду людей, які там зображені. Розкажіть про важливість персональної інформації. Батькам також варто звертати увагу на те, якою інформацією про своїх дітей вони діляться в соціальних мережах і в Інтернеті загалом, зокрема, це стосується особистих історій про дітей або їхніх світлин.
5. Поясніть дітям, що не можна повідомляти свої паролі доступу друзям або братам і сестрам. Звертайте їхню увагу на те, коли і де вони повідомляють свою персональну інформацію – наприклад, навчайте, що в загальнодоступному профілі краще використовувати деперсоніфіковані зображення як фотографії профілю і вказувати мінімум персональної інформації, такої як вік, школа та місце проживання.
6. Зверніть увагу на вік «цифрової згоди». У деяких країнах діють закони, що встановлюють мінімальний вік, починаючи з якого компанії або вебсайти можуть просити дітей повідомити персональну інформацію без попереднього отримання підтвердженої згоди батьків. Вік «цифрової згоди» зазвичай варіюється в межах 13-16 років. За умовами Гугл – 12 років. На багатьох вебсайтах, призначених для дітей молодшого віку, потрібна згода батьків для реєстрації нового користувача. 7. Дізнайтеся, як повідомити про проблему на платформах, якими користуються ваші діти, і як видалити профіль або змінити зазначену в ньому інформацію.
8. Розкажіть про важливість персональної інформації. Поясніть дітям, що їм слід ділитися тільки тією інформацією, яку, на вашу і на їхню думку, дозволено побачити стороннім. Їм не слід ділитися інформацією, що дозволяє встановити їхню особистість або особистість інших. Нагадайте дітям, що в них є онлайн репутація, за якою необхідно стежити, а після того, як контент опубліковано, його може бути складно змінити або скорегувати.
9. Переконайтеся, що діти розуміють, що означає публікація світлин та відео в Інтернеті, в тому числі їхніх власних та їхніх друзів. Поясніть дітям, що фотографії та відео можуть розкривати безліч персональної інформації. Діти повинні розуміти ризики, пов’язані з використанням камер та опублікуванням контенту. Бажано, щоб світлини інших людей не викладалися без їхньої згоди.
ЕКСПРЕС ТЕСТ – БАНЕР. Чи готові Ви, що б ваше фото, яке Ви хочете виставити в Інтернеті, було на банері перед закладом в якому Ви працюєте? Якщо відповідь «Так», то виставляєте в Інтернеті. Якщо відповідь «Ні», то не виставляєте в Інтернеті. Це також стосується і батьків, які роблять та публікують знімки своїх дітей. Крім того, важливо, щоб діти розуміли, що іноді інформацію може розкрити хтось із їхніх друзів або членів сім’ї, тому їм варто поговорити про це зі своїми друзями та родичами і розповісти про небезпеку надмірного розкриття інформації. Порадьте своїм дітям не викладати власні фото та відео або фото та відео друзів, на яких є елементи, що легко піддаються ідентифікації, наприклад, таблички з назвами вулиць, автомобільні номери або назва школи на толстовках тощо. Будьте пильні щодо наступних ознак:
• дитина проводить багато часу в Інтернеті, особливо вночі;
• вона отримує телефонні дзвінки або повідомлення від людей, яких ви не знаєте;
• коли ви входите до кімнати, дитина намагається вимкнути комп’ютер або звук.
Звертаюся до всіх учасників освітнього процесу — з повагою ставтеся один до одного, адже безпека як очного, так і дистанційного навчання залежить від педагогів, батьків, учнів та студентів.