Корсині поради від експертів
Як говорити, щоб діти слухали, і як слухати, щоб діти говорили ?
Ваша робота займає дуже багато часу? Ви постійно переживаєте почуття провини через постійну свою відсутність вдома?
Відчуваєте себе поганими батьками? Ваша дитина впевнена, що Ви її не розумієте, не виконує Ваші вимоги, лише вимагає і не чує Вас? Образа, відчай, почуття розпачу, жалю до себе та гнів стали Вашими постійними супутниками?
Майже 85% батьків відчувають те ж саме. Як же знайти підхід до Вашої дитини? Що і як їй говорити, щоб у ваших відносинах була злагода, взаєморозуміння і повага?
Дуже часто батьки роблять велику помилку вважаючи, що їхня дитина має ОБОВ’ЯЗКОВО стати такою, якою вони хочуть її бачити. Дозвольте дитині стати собою! Допоможіть їй стати особистістю, індивідуальністю, людиною, що не схожа ні на кого, у тому числі і на Вас! Повірте у свою дитину! Дозвольте їй бути самостійною! Заохочуйте її самостійність. Ніколи не вимагайте плати за все, що Ви зробили заради дитини – це шлях до непорозумінь та образ. Звичайно, Ви подарували їй життя! Проте Ваша дитина віддасть соє життя іншій людині, та – ще іншій, і так далі…… Цей процес безкінечний.
Що Ви посієте, те й проросте! Варто завжди пам’ятати це прислів’я і не виміщати свою злобу та образу, тому, що пізніше хорошого відношення від своїх дітей можна і не дочекатися. Що Ви будете посилати дитині, які символи (повагу, довіру, зверхність, чи призирство) – це ж саме дитина буде продукувати і у Ваш бік. Проблеми дитини на стільки ж важливі, як і Ваші особисті, тому не варто дивитися на них зверхньо. Адже дитині важче з ними справлятися через відсутність досвіду. Дитину ні в якому разі не можна принижувати, тому, що через це у неї можуть виникнути комплекси, які буду їй заважати усе життя! Потрібно приділяти своїм дітям достатньо уваги і розуміти, що важливіше зустрічей з Вашою дитиною не може бути нічого! Дитині необхідна Ваша турбота і увага для повноцінного розвитку. Психологи вважають, що спілкування батьків зі своїми дітьми має тривати щонайменше як 15 хвилин на день. Мається на увазі – повноцінне спілкування (коли Ви робите разом уроки, читаєте книгу, граєте ігри, передивляєтесь улюблений фільм….).
Не потрібно звинувачувати себе, якщо Ви не можете щось зробити для своєї дитини. Корити і винуватити себе потрібно тоді, коли Ви можете щось зробити, але через лінь, або, можливо, якісь власні амбіції, не робите це. Важливо розуміти, що дитина – не тиран, що дається Вам аби важко страждати. Дитина – те, найважливіше, найдорогоцінніше, що Ви змогли отримати від Бога!!! Саме Вам надав він унікальну можливість зберігати душу дитини, розвивати її, турбуватися про неї.
Чужих дітей не буває! Це – правда! Пам’ятайте, що не можна робити чужій дитині те, що б Ви не бажали, щоб відчула Ваша власна дитини. РОЗМОВЛЯЙТЕ зі своїми дітьми!!! Статистика сьогодення демонструє нам жахливі факти – ми розучились спілкуватися один з одним, ми не вміємо домовлятися, вести переговори. Виховання дитини- це професія якої ніде не навчають!!! На мій погляд – найважча професія, яку потрібно здобувати протягом усього життя!!! Будь – яку проблему можна вирішити домовляючись, спілкуючись!!! Візьміть собі за правило – кожного дня розмовляти зі своїми дітьми! Так, ви продемонструєте свою повагу до дитини, налагодите довірливі, паритетні стосунки.
Не шкодуйте слів вдячності для Ваших дітей! Коли дитина пішла Вам на зустріч, погодилась з Вами з першого разу, зробила те, що Ви просили. Повірте, слова вдячності і любові діють набагато краще аніж критика, злість та недовіра!!! Діти завжди хочуть відповідати тій дійсності, яку малюють їм їхні батьки. Якщо мати, чи батько кажуть своїй дитині – «Ти- розумний, талановитий, ти – зможеш!» Повірте – він таким і ростиме. Якщо ж навпаки – непотрібно звинувачувати дитину…… І пам’ятайте – «Як би Ви не виховували своїх дітей – вони все рівно будуть схожими на Вас». Тому власний приклад – це основа довіри і поваги між батьками і дітьми. Станьте своїм дітям справжніми друзями!!! Нехай до Вас вони біжать сповістити приємну новину, нехай Вам розкриють свою таємницю, нехай Ви станете їх першими вчителями у житті…
І, головне – любіть свою дитину абсолютно різною!!! Неважливо, талановита вона, гарна – головне, що це Ваша дитина, у ній тече Ваша кров, і сильніше ніж ВОНА вряд чи хто-небудь, коли-небудь буде Вас любити!!! Будьте щасливі!