Сидоренко Жанна Вячеславівна - кандидат психологічних наук, доцент, членкиня Української асоціації сімейних психологів, практикуючий психолог в напрямку гештпльттерапії, арт терапії.

Мандалотерапія як шлях до внутрішньої гармонії

Мандала в перекладі з санскриту означає коло. Коло – ідеальна геометрична фігура, а також символ, що дає захист та знаходить відображення в древніх уявленнях людства про всесвіт.

Юнгіанський аналітик М.-Л. фон Франц пише, що де б не з'являвся символ кола: в древніх культах Сонця або в сучасних релігіях, в міфах чи снах, в мандалах ченців Тибету або в містобудівних планах, воно завжди вказує на абсолютну завершеність. Застосування мандали як релігійного ритуального інструменту сформувалося в тібетських, пізніше будистських традиціях.

У культурі північно-американських індіанців створення мандали з піску символізувало контакт між внутрішньою і зовнішньою реальністю і використовувалось в цілительських практиках. К. Юнг писав, що в різних релігійних системах в центрі мандали зображалися вищі божества: Шива, Будда або символ усіх священних сил. До того ж в християнських мандалах в центрі зображується Христос Вседержитель, оточений символами 4-х євангелістів у вигляді орла, тельця, лева і ангела. Сучасна людина в мінливому світі, як ніколи, потребує відчуття внутрішнього центру.

Можливістю використання мандали для самопізнання особистості, в психотерапевтичній практиці одним з перших зацікавився К. Юнг. В своїх щоденниках він записував сновидіння і замальовував мандали, звернувши увагу на те, як мандали відображають динаміку його внутрішнього життя. Мандала розглядалася Юнгом як символ архетипа самості. Він помітив, що деякі його пацієнти спонтанно малювали мандали. На думку М.-Л. Фон Франц, мандала представляє Самість, символізує цілісність і завершеність.

Розвиток мандалотерапії пов'язують з ім'ям художниці, юнгіанського арттерапевта Джоанни Келлог. Дж. Келлог трактувала мандалу як дзеркало психічного стану автора. Для інтерпретації мандали, на її думку, недостатньо раціонального мислення, необхідне емпатійне проникнення в суть малюнка: «В процесі сприйняття роботи пацієнта, я думаю, у мене відбувається зміна стану свідомості і я стаю з нею одним цілим. Мандала стає для мене своєрідним каталізатором: виникають певні почуття, відчуття, думки та асоціації.

Я починаю переживати глибоку емпатію до автора малюнка». З психодинамічної точки зору робота з мандалою передбачає дію механізмів сублімації і катарсису. Вона дає можливість виходу напруги, що накопичилася, очищення від негативних емоційних станів з подальшим осмисленням своїх відчуттів, образів, що з'явилися, виниклих асоціацій, роботою з тілесними сигналами. Через дослідження станів відбувається усвідомлення арттерапевтичної продукції і можливість трансформації мандали. На питання: «Щоб тобі хотілося змінити в малюнку щоб відчувати себе комфортніше, більш гармонійно?», - клієнт, прислухавшись до себе, може зробити певні дії. Він може заповнити порожнечу простору мандали, додати колір, змінити кольори і форми, промальовувати взаємозв'язки центру і периферії або взагалі, створити нову роботу, з чистого аркуша. Це приводить до зміни станів, поліпшення настрою, появи додаткової енергії, інколи дивним чином покращується фізичне самопочуття клієнта.

В процесі мандалотерапії створюється серія мандал, що відображають внутрішні зміни особистості. Поступово збільшується здатність людини розуміти свої малюнки, отримувати все більше естетичного задоволення і гармонії в процесі їх створення. Спектр вживання мандалотерапії вельми широкий. Це і діагностичні можливості мандали, і гармонізація особистості в цілому. У яких випадках можна застосовувати метод мандали?

• для поліпшення емоційного стану клієнта
• при проблемах самоприйняття, самооцінки особистості
• для психокорекції тривожності і страхів
• для психокорекції агресії і роздратування
• для роботи з «внутрішнім саботажником»
• внутрішніми опорами
• у роботі з психосоматикой
• при проходженні людини через життєві кризи
• в стресових станах, при емоційному вигоранні
• для гармонізації парних, родинних, батьківсько-дитячих стосунків
• для розкриття творчого потенціалу, розвитку спонтанності особистості
• для активізації внутрішніх ресурсів
• для самопізнання і інтеграції особистості

Це – далеко не повний список можливостей роботи із застосуванням мандалотерапії. Чим захоплює мене цей метод? Своєю екологічністю, здатністю поєднувати роботу над собою з творчим самовираженням, оживляти своє життя яскравими фарбами.